Кролевецька районна бібліотека починає своє літочислення 17 жовтня 1892 року, коли на засіданні повітових земських зборів була заслухана доповідь управи про заснування земської бібліотеки, розглянуто та прийнято її статут, який відправили на обговорення губернських земських зборів. При цьому повітова управа відмітила, що основою для клопотання про заснування земської бібліотеки послужило те, що як у місті, так і в повіті немає ні публічної, ні приватної бібліотеки, яку б могла відвідувати значна кількість населення.

16 січня 1893 року на засіданні Чернігівських губернських земських зборів було ухвалено передати клопотання Кролевецького земства в Міністерство Внутрішніх справ. В статуті зазначалось, що бібліотека засновується в приміщенні, яке належить земству, з метою надати населенню можливість користуватися за невелику платню (7 крб. на рік) газетами, журналами і книгами. Мова також йшла про те, що бібліотека буде утримуватися на кошти земства, особистих пожертвувань та за рахунок плати за користування. Статут був затверджений, і в 1893 році бібліотека була відкрита. Цей факт підтверджують матеріали і документи, знайдені в державних архівах Сумської та Чернігівської областей. З них ми дізнаємося і про те, що улюбленими письменниками у читачів нашого міста були твори Толстого, Тургенєва, Григоровича, Гоголя, Чехова та ін.

Заснуванню бібліотеки, головним чином, сприяв член Кролевецької управи М.В. Бондаренко.

За скупими рядками звітів, знайдених у архівах, відчувається велика просвітницька роль прогресивної громадськості міста у справі поширення культури та підтримці прагнень народу до знань, до книги. Саме передова інтелігенція міста докладала багато зусиль до поновлення фонду бібліотеки та її казни. Так, до 100-річчя з дня народження Пушкіна Цезар Антон Абрамович подарував бібліотеці твори Пушкіна.Крім книжок, до бібліотеки надходили періодичні видання: "Семья и школа", "Русский национальный учитель", "Ремесленная газета", "Сельский хозяин", "Земледельческая газета".

До 1900 року читачами бібліотеки були 1400 відвідувачів; для читання видавалося більше 2500 книжок. Відкрита бібліотека нараховувала 7000 книг.

У штаті було 4 бібліотекаря та сторож. Це Лідія Ілльїнішна Бардакова, Ольга Олександрівна Тросницька, Антоніна Григорівна Заруцька, Надія Іванівна Жук, Іван Іванович Васюк. Структура бібліотеки була найпростішою і включала "читальну кімнату", де видавались книги додому. На підписку книг і журналів витрачалося 925 крб., якщо в інших губерніях витрати становили від 120 до 300 крб. Як свідчить старожил нашого міста Ревенко Віра Миколаївна, бібліотека знаходилася в приміщенні земської управи (нині вулиця Леніна, 6), потім на Малій Миколаївській (вулиця Франко,6), де знаходиться відділ освіти, а в минулому будинок належав чиновнику Шульжинському; і в 1963 році бібліотека була перенесена на вулицю Комсомольська,27 (колишній будинок судового пристава Костянтина Никодимовича Станкевича).

Книжковий фонд бібліотеки, зі спогадів читачів, був дуже цінним: дореволюційні видання "Енциклопедичного словника", зібрання творів Данилевського. дореволюційні листи Пушкіна до Наталії Гончарової, прижиттєве видання Суворова «Наука побеждать». Земська бібліотека не тільки обслуговувала читачів, а і діяла як просвітницький заклад, проводячи заходи до пам’ятних та знаменних дат. Так, звіти за початок 1900-х років свідчать про урочистості з нагоди ювілею О. Пушкіна, шанування пам'яті М. Гоголя.

Зміна суспільного ладу після революції призвела і до зміни статусу бібліотеки. В 20-х роках при бібліотеці продовжує працювати читальня. З метою збільшення кількості спеціально підготовлених бібліотечних працівників при бібліотеці були відкриті короткострокові курси бібліотекарів. Запис здійснювався при умові освіченості і знанні літератури. В 20-х роках при бібліотеці також відкрито колектор, влаштовано палітурню. В цих же 20-х роках відкрито дитячу бібліотеку, створено театральну бібліотеку з 400 книг. Проводилась масова робота за змістом: лекції, вистави. При чому оплата квитків проводилася книгами.

Напередодні Великої Вітчизняної війни фонд налічував 12 000 томів, але підчас окупації третина його була знищена.

Протягом 60-х – 70-х в районній бібліотеці стабілізувався процес комплектування фондів. В 1975 році змінився статус бібліотеки. Вона стала центральною районною бібліотекою при централізованій бібліотечній системі. З 1980 року директором ЦБС стала Волкова Людмила Василівна, яка самовіддано присвятила цій діяльності значну частину свого життя (працювала на цій посаді до 2011 року). Її висока майстерність, відданість своїй справі, бажання зберегти найкращі традиції ЦБС допомогли їй вірно зорієнтуватися в сучасних умовах і забезпечити стабільне існування нашої бібліотеки.

Зворотній процес (децентралізація) відбувся в 2011 році. Згідно з рішенням дев’ятої сесії Кролевецької районної ради шостого скликання від 25.11.2011 «Про реорганізацію Кролевецької централізованої бібліотечної системи» Кролевецька централізована бібліотечна система була реорганізована, в результаті чого бібліотека набула статусу Кролевецької районної бібліотеки. На сьогодні директором бібліотеки є Ракоїд Наталія Володимирівна.

Кiлькiсть переглядiв: 383

Коментарi